-
1 стать видимым
1) General subject: come into view, come in view of (откуда-л.)2) Religion: appear -
2 стать видимым
vpompous. sich enthüllen -
3 оголиться
( стать голым) de(s)nudar-se, ficar nu; ficar em pêlo fam; ( лишиться листвы) desfolhar-se, ficar desfolhado; ( лишиться наружного покрова) de(s)nudar-se; ( ободраться) descascar-se; ( стать видимым) ficar a mostra; воен (о фланге и т. п.) ficar a descoberto -
4 обнаружиться
-
5 видимый
ичэвгэн; быть видимым ичэвде-мӣ, ичэвгэ̄н бӣ-ми; стать видимым ичувэл-мӣ -
6 оголиться
1. сов.обнажитьсяасылыу, асыҡ (яланғас) ҡалыу2. сов.яланғасланыу (шәрә ҡалыу)3. сов.стать видимымяланғасланыу, тышһыҙ (асыҡ) ҡалыу, асылыу4. сов.стать открытым для врагаасыҡ (һаҡһыҙ) ҡалыу -
7 выглянуть
сов( посмотреть откуда-л) olhar vi (para fora); ( скрытно) espiar vi; ( стать видимым) aparecer vi, emergir vi -
8 проступать
несов.1) ( просочиться наружу) rezumar vi, rezumarse, filtrarseпот проступи́л на лбу ( у кого-либо) — el sudor le rezumaba por la frente
вода́ проступи́ла — el agua se ha filtrado
2) (появиться, обнаружиться) salir (непр.) vi, brotar viна её щека́х проступи́л румя́нец — le salieron los colores
на её щека́х проступи́ла бле́дность — sus mejillas palidecieron, se quedó pálida
3) ( стать видимым) aparecer (непр.) vi, dejarse ver* * *vgener. (появиться, обнаружиться) salir, (просочиться наружу) rezumar, (ñáàáü âèäèìúì) aparecer, brotar, dejarse ver, filtrarse, rezumarse -
9 проступить
сов.1) ( просочиться наружу) rezumar vi, rezumarse, filtrarseпот проступи́л на лбу ( у кого-либо) — el sudor le rezumaba por la frente
вода́ проступи́ла — el agua se ha filtrado
2) (появиться, обнаружиться) salir (непр.) vi, brotar viна её щека́х проступи́л румя́нец — le salieron los colores
на её щека́х проступи́ла бле́дность — sus mejillas palidecieron, se quedó pálida
3) ( стать видимым) aparecer (непр.) vi, dejarse ver* * *vgener. (появиться, обнаружиться) salir, (просочиться наружу) rezumar, (ñáàáü âèäèìúì) aparecer, brotar, dejarse ver, filtrarse, rezumarse -
10 обрисоваться
1) ( стать видимым) se dessiner, se détacher2) перен. ( обнаружиться) se manifester -
11 обрисоваться
1) ( стать видимым) se dessiner, se détacher2) перен. ( обнаружиться) se manifester -
12 обнаружиться
выказацца; знайсціся; знайсьціся* * *обнаружилось, что деньги пропали
— выявілася, што грошы прапалі -
13 показаться
глаг.моттадала (почудиться)мотта (почудиться)хета (почудиться)хетадала (почудиться)гучаваьлар (появиться)гучадала (стать видимым) -
14 обнаружиться
1. сов.стать видимым, явным, проявитьсябеленеү, күренеү, билдәле булыу2. сов.найтисьтабылыу, килеп сығыу -
15 выявиться
сов.1. ошкор (намудор, зоҳир) шудан; в работе выявились недочёты камбудиҳои кор ошкор шуд2. (выступить, стать видимым) намудор (падидор) шудан -
16 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
17 йоҥгыдемаш
йоҥгыдемаш-ам1. проясняться, проясниться; делаться (сделаться) ясным, хорошо видимымКава йоҥгыдемын. Пыл ала-кушко пытыш. Д. Орай. Небо прояснилось. Тучи куда-то исчезли.
Южгунам кава йоҥгыдемме гай лиеш. М. Евсеева. Временами небо как будто проясняется.
2. становиться (стать) просторнее, свободнее, реже; пустеть, опустеть; обезлюдетьУрем йоҥгыдеме улица обезлюдела.
Пасу шукертак йоҥгыдемын. М. Евсеева. Поля давно опустели.
Изиш кайымеке, шыгыр чодыра йоҥгыдеме. С. Чавайн. Через некоторое время густой лес стал более редким.
3. становиться, стать звонче, громче (о звуке)Но шӱвыр утыр веле йоҥгыдеме, но шӱвыр кидыште тугак шоктен! В. Колумб. Но волынка звучала ещё громче, но волынка на руках играла по-прежнему.
Составные глаголы:
-
18 рашемалташ
рашемалташ-амвозвр.1. проясняться, проясниться; стать ясным, понятным(Оньойын) ушыштыжо илен эртарыме ӱмыржӧ рашемалтеш. П. Корнилов. В сознании Оньоя проясняется пройденный жизненный путь.
2. становиться (стать) чётким, отчётливым, хорошо видимым, различимымШинчаже (Аксиния Петровнан) пыч-пыч лийын кая. Тунам шинча йымалныже куптыр-влак утларак рашемалтыт. И. Иванов. Глаза Аксинии Петровны временами моргают. Тогда морщинки под её глазами становятся более чёткими.
-
19 тӱтыраҥаш
тӱтыраҥашГ.: тӹтӹрӓӓнгӓш-ам1. туманиться, затуманиться; застилаться (застлаться) туманом, испарениямиКугу олан уремлаже эр тӱтыра дене тӱтыраҥын. М. Шкетан. Улицы большого города затуманены утренним туманом.
2. становиться (стать) неясным, туманным, мглистым, нечётко видимымКасвелыште юж тӱтыраҥаш тӱҥалын. Д. Орай. На западе воздух становился туманным.
3. перен. туманиться, затуманиться; мутиться, помутиться; мутнеть, помутнеть (о взгляде, сознании)Санян вуйжо тӱтыраҥеш, шканже вашмутымат ок му. М. Евсеева. У Сани голова туманится, сам себе не находит ответа.
Йолем мыйым йӧршеш ок колышт, шинчам тӱтыраҥе. А. Первенцев. Нога меня совершенно не слушается, глаза помутились.
Сравни с:
вудакаҥаш4. перен. мрачнеть, помрачнеть; становиться (стать) безрадостным, печальным«Илыш могай весела», – малдалат семынет. Но тиде йочалан чыла тӱтыраҥеш, пуйто чевер кечым шем пыл леведеш. «Мар. ком.» «Как радостна жизнь», – скажешь про себя. Но всё это для ребёнка становится мрачным, словно тёмное облако закрывает красное солнышко.
Составные глаголы:
-
20 проступить
сов( просочиться) transudar vi, coar-se, filtrar-se; ( появиться) aparecer vi, surgir vi; ( стать слегка видимым) transparecer vi; ( обозначиться) delinear-se
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Гриффин (человек-невидимка) — Гриффин (англ. Griffin) вымышленный персонаж, герой романа «Человек невидимка», впервые опубликованного в 1897, созданный Гербертом Уэллсом. Гриффин молодой ученый, который хочет создать сверхчеловека, путем создания расы невидимых… … Википедия
Человек-невидимка (телесериал, 2000) — Человек невидимка The Invisible Man Жанр боевик В главных ролях Винсент Вентреска Пол Бен Виктор Эдди Джонс Шэннон Кенни Майк МакКафферти Брэнди Ледфорд Страна … Википедия
Невидимка (сериал, 2000) — Человек невидимка The Invisible Man Жанр боевик В главных ролях Винсент Вентреска Пол Бен Виктор Эдди Джонс Шэннон Кенни Майк МакКафферти Брэнди Ледфорд Страна … Википедия
Человек-невидимка (сериал, 2000-2002) — Человек невидимка The Invisible Man Жанр боевик В главных ролях Винсент Вентреска Пол Бен Виктор Эдди Джонс Шэннон Кенни Майк МакКафферти Брэнди Ледфорд Страна … Википедия
Человек-невидимка (телесериал) — У этого термина существуют и другие значения, см. Человек невидимка (значения). Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйст … Википедия
Человек-невидимка (сериал — Человек невидимка (сериал, 2000 2002) У этого термина существуют и другие значения, см. Человек невидимка (значения). Человек невидимка The Invisible Man Жанр боевик В главных ролях Винсент Вентреска Пол Бен Виктор Эдди Джонс Шэннон Кенни Майк… … Википедия
Ностратический словарь (Бомхард) — Ностратический словарь совокупность 601 лексемы праностратического языка, реконструированных американским учёным Алланом Бомхардом (р. 1943) в исследовании (Bomhard A., Kerns J. The Nostratic Macrofamily: A study in Distant Linguistic… … Википедия
Ностратический словарь — Ностратический словарь совокупность 601 лексемы праностратического языка, реконструированных американским учёным Алланом Бомхардом (р. 1943) в исследовании (Bomhard A., Kerns J. The Nostratic Macrofamily: A study in Distant Linguistic… … Википедия
ЗЛО — [греч. ἡ κακία, τὸ κακόν, πονηρός, τὸ αἰσχρόν, τὸ φαῦλον; лат. malum], характеристика падшего мира, связанная со способностью разумных существ, одаренных свободой воли, уклоняться от Бога; онтологическая и моральная категория, противоположность… … Православная энциклопедия
СИМВОЛИЗМ — худож. направление, сложившееся в зап. европ. культуре в к. 60 нач. 70 х гг. 19 в. (первоначально в лит ре, затем и в других видах искусства изобразит., муз., театральном) и вскоре включившее в себя иные явления культуры философию,… … Энциклопедия культурологии
оголи́ться — люсь, лишься; сов. (несов. оголяться). 1. прост. Снять с себя одежду, обнажить свое тело. 2. Стать голым, ничем не прикрытым (о какой л. части тела). [Хабло] посмотрел на часы и нетерпеливо оглянулся. Рука оголилась почти до локтя. Гладков,… … Малый академический словарь